Екологічна культура учнів.
Останнім часом в Україні посилюється увага до екологічної освіти
школярів. Розробляються навчальні програми з екології для загальноосвітніх
шкіл, створюються профільні школи. Охорона навколишнього
середовища-найактуальніша проблема сьогодення. Серед якостей, що характеризують
екологічну культуру учнів, важливу роль відіграють знання про природні
закономірності, взаємодію людства і природи.
Критерії трьох рівнів екологічної культури учнів.
І
рівень-низький
-поверхневі, фрагментарні екологічні знання.
- споживацька орієнтація щодо навколишнього середовища: байдужість до
випадків заподіяння йому шкоди.
- порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі.
- нездоровий спосіб життя(багато необов’язкових, надмірних видів споживання, нераціональне
харчування, відсутність намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних
ресурсів, відсутність прагнення зменшити кількість побутових відходів, наявність
шкідливих звичок.)
- неучасть у посильній екологічній діяльності.
ІІ рівень-середній
- досить глибокі знання з окремих питань, але загалом недостатньо
систематизовані.
- орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього
середовища, небайдужість до випадків порушення вимог до правил поведінки в
ньому.
- утримання від порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.
- не зовсім здоровий спосіб життя(окремі необов’язкові види споживання, нераціональне
харчування, намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, прагнення
зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок).
- посильна участь в екологічній діяльності.
ІІІ рівень-високий
- системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми
людства та шляхи їх розв’язання.
- розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою
з метою її відновлення. Вияв грамотної громадянської позиції щодо випадків
порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.
- недопущення порушень правил поведінки в навколишньому природному
середовищі.
- здоровий спосіб життя(окремі необов’язкові види споживання, намагання раціонально
харчуватися, намагання зменшити витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення
зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок.
Виходячи з критеріїв та рівнів
екологічної культури школярів, визначаються показники, за якими робляться
висновки про результативність екологічного виховання:
- підвищення якості екологічних знань,
- переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього
середовища,
- дотримання правил поведінки в природі,
- позитивні зміни у способі
життя,
- участь в екологічній діяльності.
Узагальненим показником
ефективності екологічного виховання є підвищення рівня екологічної культури
школярів. Остання є системним утворенням, що складається з таких компонентів, як:
екологічні наукові знання, способи мислення, риси світогляду, відношення і
моральні позиції, практичні дії, які забезпечують гармонійну взаємодію людини з
природою, підтримання збалансованого розвитку суспільства.
Отже, діагностика екологічного виховання-досить складний процес, де не
можна обійтися методами анкетування, опитування, тестування. Такими методами
можна скористатися тільки для вимірювання першого показника-підвищення якості
екологічних знань. Щодо інших показників, то за допомогою цих методів можна
отримати лише окремі дані. Адже нерідко учні досить добре обізнані з
екологічними питаннями, вимогами до поводження в навколишньому середовищі(або
інтуїтивно відчувають, чого від них чекає вчитель),тож дають грамотні
відповіді на запитання анкет, добре
орієнтуються в запропонованих тестами уявних ситуаціях. Та в повсякденній
поведінці ці самі учні порушують екологічні вимоги, не турбуючись про можливі
наслідки. Причина в тому, що їхні екологічні знання не перетворилися на
особисто значущі мотиви і цінності.
Екологічні задачі
В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що
сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на
увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно
їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види
дидактичного матеріалу, в тому числі задачі.
Пізнавальні задачі є одним з
ефективних засобів, що забезпечує творчий рівень засвоєння екологічних знань, розвиток
логічного мислення.
Як показує досвід, епізодичне використання задач не приносить помітної
користі. Необхідною умовою цієї роботи є
систематичність, що означає, по-перше, застосування системи задач, по-друге-регулярність
їх використання. Доцільно впроваджувати задачі при вивченні всіх курсів природничого й екологічного
спрямування(біології, екології, фізики, хімії, географії ).
Окремі задачі побудовано так,
що в процесі пошукової бесіди, яку проводить учитель, школярі аналізують, досліджують
ситуацію, встановлюючи внутрішні зв’язки й
відносини між компонентами
природи, застосовуючи знання з різних навчальних дисциплін.
Приклади екологічних задач, які застосовуються на уроці біології
Екологія людини та медицина.
1 У двох районах міста вивчалась захворюваність дітей. Якщо в першому
районі дитячі установи знаходяться поблизу промислових підприємств , то у
другому вони віддалені від господарських об’єктів, транспортних магістралей. У першому
районі загальна захворюваність і захворюваність органів дихання виявилась вищою
у 1,5 рази, нервової системи – у 2-2,5 рази, ніж у другому районі. Поясніть
факти і запропонуйте шляхи охорони здоров’я дітей.
2 За даними експертів ВООЗ, 50% населення має надмірну масу тіла та
страждає від ожиріння. В той самий час спостерігається недоїдання за якістю. Як
ви розумієте ці факти?
3 Вчені встановили, що на відстані 300 м від автомобільної траси
вміст свинцю у зернових у 10 разів вищий, ніж на більш віддалених ділянках
поля. Як попередити попадання отруйного свинцю в їжу людини?
4 Близько 70% харчових відходів припадає на долю овочів та фруктів,
оскільки значна їх частина надходить у торгівлю некондиційними. Якщо покращити
якість овочевої продукції, це дасть змогу вирішити низку екологічних проблем .
Яких саме?
5 Встановлено, що не менше ніж 90% курців систематично піддавались
обкурюванню у родині з раннього дитинства. Лише 7 % курців здатні самостійно
відмовитись від паління. В чому полягає причина подібного явища?
6 Назвіть природні джерела радіоактивного випромінювання. Вкажіть, якими
шляхами надходить в організм людини радіоактивні речовини.
7 Ви-кухар і працюєте у
санаторії, куди приїхали діти із зони радіоактивного забруднення. Усі необхідні
продукти у вас є. Які страви із них ви
готуватимете? Які з продуктів подасте сирими? Чому ?
8 Ви-лікар, працюєте у таборі, де відпочивають діти, які зазнали впливу
радіації. Складіть й обґрунтуйте режим дня для них.
9 Кісткова тканина сучасної
людини містить свинцю у 500 разів більше, ніж у людей, які жили
1 500 років тому. Поясніть, якими шляхами потрапляє в організм людини цей
важкий метал?
10 Зробіть висновок на основі наведених фактів:
70% серцево –судинних та легеневих захворювань жителів міст пов’язано з
сполученою дією хімічного забруднення й шуму.
Немає коментарів:
Дописати коментар