Методика демонстраційних дослідів з ботаніки до теми:

 «Розмноження рослин»

        Вивчення цієї теми повинно дати учням правильне уявлення про розмноження рослин у природі та в сільському господарстві. при вивченні вегетативного розмноження рослин за допомогою коренів, стебел, листків та їх видозмін учні повинні дізнатись про те, що цей спосіб розмноження властивий багатьом рослинам дикої і культурної флори. Слід пояснити  їм значення вегетативного розмноження для збереження цінних сортових властивостей культурних рослин і збільшення матеріалу для розмноження.

Демонстраційний дослід 1. Розмноження кульбаби кореневими живцями.

Мета: показати учням утворення з кореневих живців кульбаби нових рослин.

Обладнання і матеріали: висаджені восени в ящики з вологим ґрунтом рослини кульбаби з грудкою землі, що зберігались у холодному приміщенні , квіткові горщики або розсадні ящики з ґрунтом , пісок, скло, блюдця, фільтрувальний папір, дерев’яні палички,   етикетки.

Хід роботи: Учні нарізають з коренів бульби різної довжини (2, 4 і 6 см ) і садять рядками у ящики з грунтом на різну глибину так, щоб частина живців була засипана грунтом , а частина виступала з грунту на 0,5 см. Біля висаджених рядками живців кульбаби учні ставлять етикетки з написами : коли закладено дослід, розмір живців , глибина висаджування , прізвище учнів. Ящики накривають склом, щоб створити умови вологої камери, і ставлять в тепле місце. установлюється чергування учнів, які стежитимуть за вологістю грунту .

  Учні спостерігають процес укорінення живців кульбаби. Для цього за вказівкою вчителя вони викопують з грунту окремі живці, розглядають їх і потім обережно садять знову. вони записують у зошит появу напливу ( калюсу) на зрізі живця, появу бруньок, листків і коренів.

  У звичайних умовах калюс утворюється на кореневому живці кульбаби на 7 – 10 день, через 2-3 тижні з’являються бруньки , через місяць з бруньок розвиваються листочки , ще через 5 – 7 днів утворюються корені. при відсутності ящиків живці кульбаби можна садити в квіткові горщики.

   Дослід проводиться в кімнатних умовах. У тих школах, де є добре обладнаний куток живої природи, цей дослід закладають у спеціальній кімнатній теплиці чи в звичайній  шкільній теплиці на стелажах.

    Спостерігаючи за вкоріненням  живців кульбаби, учні впевнюються в тому, що навіть з невеличких кусочків кореня утворюються нові рослини, що ускладнює боротьбу з цим бур’яном.

    Процес утворення з кореневих живців нових рослин можна добре спостерігати в спеціальній камері з скляною бічною стінкою, біля якої на різній глибині садять кореневі живці кульбаби.

  Простіше цей дослід проводиться так: на блюдечку, на дні якого є пісок або змочений  фільтрувальний папір, розкладають кореневі живці, прикривають склом і ставлять у тепле місце .

   Проводячи цей дослід , учні можуть простежити особливості вегетативного розмноження кульбаби, а саме:

1.     При якій глибині садіння живців раніше утворюють пагони?

2.     Якого розміру живці раніше утворюють рослини?

Демонстраційний дослід 2.Розмноження рослин стебловими живцями

Мета: Показати учням прийоми розмноження рослин стебловими живцями

Обладнання і матеріали: традесканція, пеларгонія, фуксія, смородина або тополя, горщики, грунт, садовий ніж, загострена дерев’яна паличка, вода, склянка для закривання посаджених живців , пісок, черепки для дренажу.

Хід роботи. Приблизно за тиждень до уроку закладаємо з учнями дослід у кутку живої природи з дуже поширеною в школах кімнатною рослиною – традесканцією.

Учні на горщики кладуть черепок, насипають у нього трохи піску, потім горщик заповнюють грунтом і добре зволожують . У грунті паличкою роблять отвори і садять туди нарізані живці.

  Доцільно було б. щоб результати досліду по живцюванню стеблом традесканції учні продемонстрували на уроках і пояснили, як вони провели цей дослід і як стежили за вирощуванням молодих рослин із живців.

    Такий дослід можна провести й на іншому матеріалі. Так у сільських школах і в тих міських, де є шкільний сад та ягідник, для досліду по живцюванню стеблом використовують смородину. Для цього ще восени заготовляють стеблові живці смородини наприкінці жовтня або на початку листопада .

Крім традесканції та смородини, для цього досліду можна використати  пеларгонію, фуксію, тополю та ін.

Демонстраційний дослід 3. Розмноження рослин вусами і відсадками.

Мета: навчити учнів розмножувати кімнатні рослини, плодоягідні дерева і кущі вусами та відсадками, допомогти  їм набути певних навичок до практичної роботи, а також підготувати демонстраційний   дослід для демонстрування в класі під час вивчення теми « Розмноження рослин».

         Треба розказати учням і показати, що розмноження вусами і відсадками дуже поширене в природі і в сільському господарстві ( полуниці, жовтець повзучий, суниці, аґрус , смородина, яблуня, верба, виноград, плющ, фікус, лимон, монстера, драцена та ін.).

Розмноження рослин вусами.

Обладнання і матеріали: горщики, ящики, садовий ніж, дерев’яні палички , грунт, кімнатна рослина ( за вибором) , суниця.

Хід роботи. У класі чи живому куточку природи ( а ще краще в шкільній теплиці) біля горщика з кімнатною рослиною чи суницею, висадженою з грудкою землі, поставимо кілька горщиків, заповнених грунтом . Пагони суниці чи кімнатної рослини кладемо на поверхню грунту у підготовлені горщики і закріплюємо їх там за допомогою дерев’яних ключок. Учні спостерігатимуть за тим, як пагони вкорінюються, де й коли утворяться нові розетки з листками. Горщик з кімнатною рослиною чи суницею можна вкопати на середину ящика з грунтом і розправити на поверхні грунту нові пагони цієї рослини з молодими розетками. Закорінені рослини можна відсадити в окремі горщики.

         Такий демонстраційний дослід можна провести і з такими рослинами, як хлорофітум.

         Розмноження рослин відсадками ( для позакласної роботи). Для проведення цього досліду можна використати плющ чи дикий виноград (ґрунтові відсадки), фікус, лимон, монстеру, драцену ( повітряні відсадки).

Хід роботи. на довгому пагоні плюща навскіс робимо надріз лезом безпечної бритви ( чи гострим ножем) приблизно до половини стебла. Щоб краї зрізів не зросталися , треба зробити їм розводку за допомогою шматочка скла чи палички. після цього кінець надрізу пагону пригинаємо до поставленого поряд горщика з грунтом і пришпилюємо його паличками до грунту, а місця надрізу засипаємо грунтом. Через деякий час, коли біля зрізу утворяться додаткові корені, переріжемо стебло, що зв’язує пагін з материнською рослиною.

         Коли стебло важко пришпилити до грунту, застосовують  спосіб вегетативного розмноження за допомогою повітряних відсадків. Для цього на стеблі роблять косий надріз упоперек аж до середини стебла і розсувають його, вставивши в щілину скло чи дерев’яну паличку. Це перешкоджатиме зростанню надрізу. На цьому місці й утворюватимуться корені. Треба тільки забезпечити штучне зволоження піддослідних рослин у місці надрізу. Роблять це так: розпилюють пополам квітковий горщик і , закріпивши його на місці надрізу, заповнюють зволоженим піском, торфом або тирсою. Горщик закріплюють двома підставками – палками , до яких дротом чи шпагатом міцно прив’язують його за середню частину. Замість горщика можна використати скляні трубки ( за Мічуріним), а ще простіше – шматок кори, що має округлену форму і вставлене денце з отвором для стебла. місце надрізу можна обв’язати пучком вогкого моху. Вологість моху підтримують обприскуванням чи поливанням з лієчки, підставляючи відповідну посудину ( щоб не наливати на підлогу).

         Приблизно через три тижні в місці надрізу з’являються корені. Тоді нижче горщика зрізують стебло гострим ножем, і стебловий відсадок готовий.

         Для демонстрування цього способу в класі принесіть рослину з укоріненим відсадком і без нього. При учнях зробіть надріз і монтаж горщика, а також продемонструйте відрізування готового відсадка. Покажіть також учням утворену на відсадку кореневу систему і посадіть його в горщик.

         Одержати повітряні відсадки можна на стеблі драцени, верби, тополі , осики.