Методика демонстраційних дослідів з ботаніки до теми:
«Розмноження
рослин»
Вивчення
цієї теми повинно дати учням правильне уявлення про розмноження рослин у
природі та в сільському господарстві. при вивченні вегетативного розмноження
рослин за допомогою коренів, стебел, листків та їх видозмін учні повинні
дізнатись про те, що цей спосіб розмноження властивий багатьом рослинам дикої і
культурної флори. Слід пояснити їм
значення вегетативного розмноження для збереження цінних сортових властивостей
культурних рослин і збільшення матеріалу для розмноження.
Демонстраційний
дослід 1. Розмноження кульбаби кореневими живцями.
Мета: показати учням утворення з кореневих живців кульбаби нових рослин.
Обладнання і
матеріали: висаджені восени в ящики з вологим ґрунтом
рослини кульбаби з грудкою землі, що зберігались у холодному приміщенні ,
квіткові горщики або розсадні ящики з ґрунтом , пісок, скло, блюдця,
фільтрувальний папір, дерев’яні палички, етикетки.
Хід роботи: Учні нарізають з коренів бульби різної довжини (2, 4 і 6 см ) і садять рядками у
ящики з грунтом на різну глибину так, щоб частина живців була засипана грунтом
, а частина виступала з грунту на 0,5 см . Біля висаджених рядками живців кульбаби
учні ставлять етикетки з написами : коли закладено дослід, розмір живців ,
глибина висаджування , прізвище учнів. Ящики накривають склом, щоб створити
умови вологої камери, і ставлять в тепле місце. установлюється чергування
учнів, які стежитимуть за вологістю грунту .
Учні спостерігають процес укорінення живців
кульбаби. Для цього за вказівкою вчителя вони викопують з грунту окремі живці,
розглядають їх і потім обережно садять знову. вони записують у зошит появу
напливу ( калюсу) на зрізі живця, появу бруньок, листків і коренів.
У звичайних умовах калюс утворюється на
кореневому живці кульбаби на 7 – 10 день, через 2-3 тижні з’являються
бруньки , через місяць з бруньок розвиваються листочки , ще через 5 – 7 днів
утворюються корені. при відсутності ящиків живці кульбаби можна садити в
квіткові горщики.
Дослід проводиться в кімнатних умовах. У тих
школах, де є добре обладнаний куток живої природи, цей дослід закладають у
спеціальній кімнатній теплиці чи в звичайній
шкільній теплиці на стелажах.
Спостерігаючи за вкоріненням живців кульбаби, учні впевнюються в тому, що
навіть з невеличких кусочків кореня утворюються нові рослини, що ускладнює
боротьбу з цим бур’яном.
Процес утворення з кореневих живців нових
рослин можна добре спостерігати в спеціальній камері з скляною бічною стінкою,
біля якої на різній глибині садять кореневі живці кульбаби.
Простіше цей дослід проводиться так: на
блюдечку, на дні якого є пісок або змочений
фільтрувальний папір, розкладають кореневі живці, прикривають склом і
ставлять у тепле місце .
Проводячи цей дослід , учні можуть
простежити особливості вегетативного розмноження кульбаби, а саме:
1.
При якій глибині садіння живців
раніше утворюють пагони?
2.
Якого розміру живці раніше
утворюють рослини?
Демонстраційний
дослід 2.Розмноження рослин стебловими живцями
Мета: Показати учням прийоми розмноження рослин стебловими живцями
Обладнання і
матеріали: традесканція, пеларгонія, фуксія, смородина
або тополя, горщики, грунт, садовий ніж, загострена дерев’яна паличка,
вода, склянка для закривання посаджених живців , пісок, черепки для дренажу.
Хід роботи. Приблизно за тиждень до уроку закладаємо з учнями дослід у кутку живої
природи з дуже поширеною в школах кімнатною рослиною – традесканцією.
Учні на горщики
кладуть черепок, насипають у нього трохи піску, потім горщик заповнюють грунтом
і добре зволожують . У грунті паличкою роблять отвори і садять туди нарізані
живці.
Доцільно було б. щоб результати досліду по
живцюванню стеблом традесканції учні продемонстрували на уроках і пояснили, як
вони провели цей дослід і як стежили за вирощуванням молодих рослин із живців.
Такий дослід можна провести й на іншому
матеріалі. Так у сільських школах і в тих міських, де є шкільний сад та
ягідник, для досліду по живцюванню стеблом використовують смородину. Для цього
ще восени заготовляють стеблові живці смородини наприкінці жовтня або на
початку листопада .
Крім традесканції
та смородини, для цього досліду можна використати пеларгонію, фуксію, тополю та ін.
Демонстраційний
дослід 3. Розмноження рослин вусами і відсадками.
Мета: навчити учнів розмножувати кімнатні рослини, плодоягідні дерева і кущі
вусами та відсадками, допомогти їм
набути певних навичок до практичної роботи, а також підготувати
демонстраційний дослід для
демонстрування в класі під час вивчення теми « Розмноження рослин».
Треба розказати учням і показати, що
розмноження вусами і відсадками дуже поширене в природі і в сільському
господарстві ( полуниці, жовтець повзучий, суниці, аґрус , смородина, яблуня,
верба, виноград, плющ, фікус, лимон, монстера, драцена та ін.).
Розмноження
рослин вусами.
Обладнання і
матеріали: горщики, ящики, садовий ніж, дерев’яні
палички , грунт, кімнатна рослина ( за вибором) , суниця.
Хід роботи. У класі чи живому куточку природи ( а ще краще в шкільній теплиці) біля
горщика з кімнатною рослиною чи суницею, висадженою з грудкою землі, поставимо
кілька горщиків, заповнених грунтом . Пагони суниці чи кімнатної рослини
кладемо на поверхню грунту у підготовлені горщики і закріплюємо їх там за
допомогою дерев’яних ключок. Учні спостерігатимуть за тим, як пагони вкорінюються, де й
коли утворяться нові розетки з листками. Горщик з кімнатною рослиною чи суницею
можна вкопати на середину ящика з грунтом і розправити на поверхні грунту нові
пагони цієї рослини з молодими розетками. Закорінені рослини можна відсадити в
окремі горщики.
Такий демонстраційний дослід можна
провести і з такими рослинами, як хлорофітум.
Розмноження
рослин відсадками ( для позакласної роботи). Для проведення цього досліду
можна використати плющ чи дикий виноград (ґрунтові відсадки), фікус, лимон,
монстеру, драцену ( повітряні відсадки).
Хід роботи. на
довгому пагоні плюща навскіс робимо надріз лезом безпечної бритви ( чи гострим
ножем) приблизно до половини стебла. Щоб краї зрізів не зросталися , треба
зробити їм розводку за допомогою шматочка скла чи палички. після цього кінець
надрізу пагону пригинаємо до поставленого поряд горщика з грунтом і пришпилюємо
його паличками до грунту, а місця надрізу засипаємо грунтом. Через деякий час,
коли біля зрізу утворяться додаткові корені, переріжемо стебло, що зв’язує пагін
з материнською рослиною.
Коли стебло важко пришпилити до грунту,
застосовують спосіб вегетативного
розмноження за допомогою повітряних відсадків. Для цього на стеблі роблять
косий надріз упоперек аж до середини стебла і розсувають його, вставивши в
щілину скло чи дерев’яну паличку. Це перешкоджатиме зростанню надрізу. На цьому місці й
утворюватимуться корені. Треба тільки забезпечити штучне зволоження
піддослідних рослин у місці надрізу. Роблять це так: розпилюють пополам
квітковий горщик і , закріпивши його на місці надрізу, заповнюють зволоженим
піском, торфом або тирсою. Горщик закріплюють двома підставками – палками , до
яких дротом чи шпагатом міцно прив’язують його за середню частину. Замість горщика можна використати
скляні трубки ( за Мічуріним), а ще простіше – шматок кори, що має округлену
форму і вставлене денце з отвором для стебла. місце надрізу можна обв’язати
пучком вогкого моху. Вологість моху підтримують обприскуванням чи поливанням з
лієчки, підставляючи відповідну посудину ( щоб не наливати на підлогу).
Приблизно через три тижні в місці
надрізу з’являються корені. Тоді нижче горщика зрізують стебло гострим ножем, і
стебловий відсадок готовий.
Для демонстрування цього способу в
класі принесіть рослину з укоріненим відсадком і без нього. При учнях зробіть
надріз і монтаж горщика, а також продемонструйте відрізування готового
відсадка. Покажіть також учням утворену на відсадку кореневу систему і посадіть
його в горщик.
Одержати повітряні відсадки можна на
стеблі драцени, верби, тополі , осики.
Немає коментарів:
Дописати коментар